Облайкан лайками ли даром
Любимый дамами поэт?
Что наша жизнь? Она лишь паром
Явилась на немного лет.
Что наша жизнь? Что наша слава?
Она бумажных легче слов,
И как разбитая гитара
Становится лишь кучкой дров.
Нет, выше всех - самоотдача,
Когда Творец наградой есть,
И что такое есть удача,
Когда суть жизни - это крест?
Не для себя живём мы в мире,
Не для себя поём - Ему
Мы воздаем хвалу на лире
Или пером несём хвалу.
А звонкие аплодисменты
Лишь отвлекают от пути,
И умножают сантименты,
Скрывая правила игры...
"Другие по живому следу
Пройдут твой путь за пядью пядь,
Но поражения от победы
Ты сам не должен отличать".
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
